Студент факультету міжнародних відносин
Крупка І.М.

ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
УКРАЇНИ І КОРОЛІВСТВА ШВЕЦІЇ

Держава розташована на Півночі Європи на Скандинавському півострові, 10% території знаходиться за Полярним колом, клімат помірний, 1/5 території займають гірські масиви, 8% — озера, вихід до Балтійського моря, кордони з Фінляндією і Норвегією.

Площа: 450 тис.км кв.
Адміністративний поділ: 24 лена.
Населення: 9 млн. чол., головним чином шведи — 90%.
Державний устрій: конституційна монархія з парламентською формою правління. Офіційний глава держави — король, має лише представницькі функції. Законодавча влада належить однопалатному парламенту — риксдагу. Виконавча влада в країні зосереджена в руках Кабінету Міністрів.
Дата встановлення дипломатичних відносин: 24.02.94 р.
Міжнародно-правова база: член ЄС, ГАТТ, ООН, ЄАВТ, ОЕСР.
Природні ресурси країни: ліс (1 місце в Західній Європі), залізна руда, уран (уранової сировини достатньо для забезпечення ядерної енергетики).
Рівень економічного розвитку країни: — високорозвинута індустріально-аграрна країна, при населенні 0.2% від світового, частка ВВП становить 1% і торгівлі більш як 2% від загальносвітових. Займає провідне місце у світі по експорту целюлози, паперу, картону, телекомунікаційного обладнання.
Швеція повністю забезпечує себе основними видами продовольчих товарів та експортує зерно (кормове), вершкове масло, м’ясо.
Майже половина продукції обробної промисловості йде на експорт, а окремі підприємства експортують до 80-90% своєї продукції. Швеція посідає 13 місце у світовому експорті та 15 місце у імпорті.
Провідні галузі промисловості: машинобудування, целюлозно-паперова, деревообробна, металургійна, гірничодобувна, електротехнічна, автомобілебудівна.
Експорт основних товарних груп країни — продукція лісової промисловості, метали, продукція машинобудування, автомобілебудування, електроніки, автоматики, медичного обладнання та фармацевтичних товарів.
Імпорт основних товарних груп країни — обладнання, транспортні засоби, нафтопродукти.

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ШВЕЦІЇ

За останні роки відзначається динамічний розвиток економіки Швеції. Сповільнене у 1998р. зростання зовнішньої торгівлі (в 1997р. - 13,0%, протягом січня-серпня 1998р. - 7,0%) компенсується більш міцним внутрішнім попитом (у ІІ кварталі 1998р. приватне споживання було на 2,3% більшим, ніж в 1997р.). Темпи приросту ВВП Швеції у 1998 та 1999рр. прогнозувались урядом відповідно на рівні 3,0% та 3,3%, що є більшим, ніж в середньому по 11 країнах-членах Економічного та Монетарного Союзу (в 1998р. - 2,7%, в 1999р. - 2,0%).

Слід зауважити, що фінансова криза в Росії 1998р. не мала будь-якого серйозного впливу на фінансовий ринок і на економіку Швеції, оскільки на Росію приходиться лише 1,1% шведського експорту, в той час як, наприклад, на країни Азії 10,1% (в 1997р. - 13,0%). Крім того, в 1998р. інфляція продовжувала залишатись на дуже низькому рівні - 0,6%, а згідно прогнозів в 2000р. - на рівні 1,6-2,0%, безробіття поступово скорочується (у вересні 1998р. в Швеції було зареєстровано 250 тисяч безробітних, або 5,9% робочої сили, тоді як в 1997р. - 8%).

Угоди про заробітну плату на 1998-2000 рр. були укладені на більшості ринків праці і, як передбачається, зарплата зростатиме щорічно в середньому на 3,1%, при цьому погодинна ставка робітників приватного сектору у липні 1998р. становила 95,4 крони (приблизно 12,15 дол.США).

Обсяги шведського експорту в 1997р. значно збільшились, але вже у 1998р. його темпи приросту зменшились майже вдвічі і становили приблизно 6,2%. Окрім загального послаблення кон’юнктури світових ринків, сильний вплив на шведський експорт справляє, зокрема, криза в Азії. Одночасно імпорт товарів в країні зростає відповідно до внутрішнього попиту. Недивлячись на те, що внесок зовнішньої торгівлі до темпів зростання ВВП є негативним, позитивне сальдо поточного рахунку країни стабілізувалось на рівні більш ніж 2,0% ВВП.

За даними Центрального банку Швеції, рівень інфляції в країні у найближчі рік-два залишатиметься в межах визначеної Ріксбанком 2%-ї мети, а ВВП зросте на 2,5% у 2000 р.. Швеція, за даними Євростату, знову підтвердила свій статус найбільш оподатковуваної країни ЄС, податковий тягар якої дорівнює 54,1% ВВП (середній рівень для 15 держав-членів ЄС становив у минулому році 42,6%).

Приватне споживання в країні продовжує розвиватись швидкими темпами і наявні доходи домашніх господарств збільшуються щорічно на 3,9%. При цьому, низький рівень інфляції забезпечує реальне зростання заробітної плати. Суттєве зменшення рівня інфляції протягом 1998 року пояснюється, серед іншого, значним тиском з боку світових цін, а також зменшенням в Швеції податку на тютюнові вироби.

З осені 1997р. в країні продовжує суттєво скорочуватись кількість безробітних, що частково пояснюється збільшенням навчальних та перепідготовчих урядових програм працевлаштування. Прогнозується, що збільшення зайнятості триватиме і надалі, і відповідно незначний приріст робочої сили, призведе до скорочення відкритого безробіття. Однак все більше шведів стають залежними від довгострокової соціальної підтримки. Так, у 1997 році майже 100 тисяч громадян отримували соціальну допомогу. У 90-і роки витрати на довгострокові соціальні допомоги зросли в Швеції до 4,6 млрд крон (582 млн дол.США) і становили 70% всього підвищення витрат на соціальні потреби. У 1990-1996 рр. близько 210 тисяч осіб отримували соціальні дотації впродовж більш ніж 2 років, 40% з них були біженцями.

За даними Національного боргового управління Швеції внутрішній борг країни за весь 1997р. зріс на 25-30 млрд.крон (приблизно 3,1-3,75 млрд.дол.США), а лише за два “обвальних” для шведської крони тижні восени 1998р. він збільшився ще на 20 млрд. крон. В той же час, уряд країни вважає, що його фіскальна політика протягом 1998-1999рр. “помірно” витратна, хоча серед всіх держав-членів ОЕСР Швеція має найбільший податковий тягар.

Пріоритетного значення у 1999 році надавалося співробітництву в цілях міжнародного розвитку, серед них:

розвитку демократії та прав людини в країнах світу;

підвищенню рівня освіти та навчальної підготовки в країнах, що розвиваються, шляхом розвитку співробітництва у сфері досліджень, запровадженню, на основі грантів, нових програм для студентів і дослідників, а також інвестуванню в інформаційні технології;

вирішенню боргових проблем країн, що розвиваються;

більш широкій співпраці з приватним сектором;

зосередженості на Африці зі спрямуванням спеціальних зусиль на південну та західну Африку тощо.

За даними проведеного в жовтні 1998р. опитуванні громадської думки, 41% шведів підтримують приєднання Швеції до Економічного та Монетарного Союзу (ЕМС), але 45% виступають проти цього (у вересні відповідне співвідношення становило 36% та 50%). Серед членів соціал-демократичної партії (СДП) кількість прибічників ЕМС зросла з 13% до 40%, а членів Лівої партії - з 9% до 14%.

Сучасна оцінка реального стану економіки королівства Швеція характе-ризується такими даними (див. табл. 1 )

 

Таблиця 1
Оцінка основних економічних показників Швеції за період 1997-1999рр.

Зростання, в % до попередньог року	1997	1998	1999
ВВП	1,8	3,0	3,3
Приватне споживання	2,0	2,8	3,1
Промислове споживання	-2,1	1,5	1,7
Інвестиції (в цілому)	-4,8	9,4	8,0
Експорт	12,8	6,2	6,0
Імпорт	11,7	8,7	7,8
Промислове виробництво	7,9	5,7	6,5
Індекс споживчих цін	0,9	0,6	0,9
Рівень відкритого безробіття	8,0	6,4	6,0
3-місячні ставки кредиту	4,5	4,4	4,2
10-річні ставки кредиту	6,6	4,9	4,5

 

Суспільно-господарський рівень країни в цілому, як видно з наведених даних, має стабільну тенденцію свого розвитку.

 

СТАН ДВОСТОРОННІХ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

За останні шість років торговельно-економічне співробітництво між Україною та Швецією знаходиться під безпосереднім впливом, з одного боку, загального розвитку зовнішньої торгівлі Швеції, та враховуючи визначеність українсько-шведської торгівлі, головним чином, обсягами шведського експорту в Україну, а, з іншого боку, - економічної ситуації в Україні. Так, в 1998 році на нього вплинула також і фінансово-економічна криза в Росії та ситуація в деяких інших країнах Центральної та Східної Європи.

У загальному товарообігу України в 1998р. серед країн Західної Європи Швеція знаходиться на 11 місці, а фактичні обсяги подані в табли-цях 2 та 3.

 

Таблиця 2

Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами

за даними Держкомстату України (тис.дол.США)

Більш конкретний характер торговельно-економічного співробітництва підтверджується такими даними (див. табл. 3 )

 

Таблиця 3
Показники двосторонньої торгівлі товарами за даними Держкомстату України (тис.дол.США)

 

Якщо 1996 та 1997 роки відзначалися стрімкими темпами зростання взаємного товарообігу між Україною та Швецією, що збільшився у порівнянні з 1995 роком в 4,27 рази, а з 1996 роком майже вдвічі, то у 1998 році помітним стало відносне уповільнення цих темпів (111%). Разом з тим, необхідно зазначити, що темпи зростання українського експорту до Швеції (201%) були значно вищими, ніж темпи зростання імпорту зі Швеції (109%). Це, у свою чергу, вплинуло на уповільнення темпів зростання від’ємного для України сальдо торгівлі зі Швецією, хоча абсолютний його розмір і збільшився.

Значно зросли у 1998 році (в порівнянні до 1997 року) обсяги експорту в Швецію наступних груп товарів: меблі та їх частини – 1740 тис.дол.США (відповідно у 1997 році - 746 тис.дол.США), стани прокатні та вали для них - 1297 тис.дол.США (259 тис.дол.США), м’які меблі - 591тис.дол.США (332 тис.дол.США), прокат плоский з вуглецевої сталі - 563 тис.дол.США (0,… тис.дол.США), обсяги продажу лісоматеріалів дещо знизились – 338 тис.дол.США (372 тис.дол.США) і значно впали обсяги продажу до Швеції сульфідів неметалів - 83 тис.дол.США (707 тис.дол.США).

Структура експорту за цей же період не змінилась і, в основному, представлена наступними товарними групами ( табл. 4 ) :

 

Таблиця 4
Структура експорту в Швецію за 1998р.

Товарні групи	тис.дол.США
	Сума	в %
Всього	7399	100
Меблі і їх частини Стани прокатні та валки для них М’які меблі Прокат плоский із заліза Лісоматеріали	1740 1297 591 563 338	23.5 17.5 8.0 7.6 4.6

 

Повнішу картину двостороннього співробітництва цих країн дає таблиця 5.

 

Таблиця 5
Структура імпорту в Україну з Швеції у 1998 році

Товарні групи	тис.дол.США
	Сума	в %
Всього	146360	100
Електричні машини Трактори Передавачі для телерадіозв’язку Нафтопродукти Частини для передавачів Центрифуги	18209 10921 8075 6108 5549 5294	12.4 7.5 5.5 4.2 3.8 3.6

 

У 1998 році скоротилися майже вдвічі (в порівнянні до 1997 року) обсяги імпорту тракторів - 10921 тис.дол.США (19883 тис.дол.США) та легкових автомобілів – 4314 тис.дол.США (7080 тис.дол.США). Одночасно значно зросли обсяги імпорту передавачів для радіотелефонного і радіотелеграфного зв’язку та частин для них відповідно - 8075 тис.дол.США (328 тис.дол.США) та 5549 тис.дол.США ( 395 тис.дол.США), а також центрифуг – 5294 тис.дол.США (1629 тис.дол.США). Обсяги імпорту нафтопродуктів залишились майже на тому ж рівні – 6108 тис.дол.США (5027 тис.дол.США).

Дані таблиці 6 свідчать про зростання обсягів торгівлі послугами за період 1994 – 1998 рр..

 

Таблиця 6
Показники торгівлі послугами за даними Держкомстату України (тис.дол.США)

 

У експорті послуг в 1997році домінуючими були транспортні послуги — 1355.5 тис.дол.США (30.7%), в т.ч. послуги морського транспорту— 831.2 тис.дол.США (18.8%). Однак у 1998 році домінуючі транспортні послуги значно скоротилися — 564.7тис.дол.США (29.9%), в т.ч. послуги морського транспорту — 200.5 тис.дол.США (10.6%).

У імпорті послуг із Швеції в 1997 році провідне місце теж посідали транспортні послуги, хоча зі значно меншим обсягом — 510.1 тис.дол.США. (7.6%), в першу чергу послуги морського транспорту — 490.2 тис.дол.США. Однак, у 1998 році їх обсяги виросли вдвічі – 1152.8 тис.дол.США (11.9% ) і поряд з транспортними послугами домінуючими стали фінансові послуги – 1246.9 тис.дол.США (12,9% ) та ділові послуги (операційний лізинг) – 1330.8 тис.дол.США (13.7%), обсяги яких в порівнянні з 1997 роком теж значно виросли (відповідно 387,9 тис.дол.США та 15.0 тис.дол.США). А провідне місце в імпорті послуг у 1998 році посіли послуги в галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин та переробки продукції на місцях – 1653,5 тис.дол.США (17,1%).

 

ДОГОВІРНО-ПРАВОВА БАЗА

З 1 січня 1995р. Швеція стала членом ЄС. У зв’язку з цим всі відносини у галузі торгівлі регулюватимуться відповідним розділом "Угоди про партнерство та співробітництво України з ЄС", підписаної 14.06.94р.

Крім того підписані такі міждержавні угоди:

1. Угода про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Королівством Швеція (13.01.1992 р.);

2. Угода про створення Україною, Канадою, США та Швецією Українського науково-технологічного центру - УНТЦ (25.10.1993 р.) Набула чинності 16.07.1994 р. Шведська сторона відмовилася від виконання пунктів Угоди у лютому 1998 р.;

3. Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень (15.08.1995 р.). Набула чинності у травні 1996 р.;

4. Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (15.08.1995 р.).

 

ІНВЕСТИЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

За даними Міністерства статистики України станом на 01.07.99р. в Україні зареєстровано 46 підприємств з шведськими інвестиціями (в т.ч. 27 СП), 19 з яких випускають продукцію.

Загальний обсяг інвестицій з Швеції станом на 01.01.95р. складав 3 630 тис.дол.США, на 01.01.96р. – 19 083 тис.дол.США, на 01.01.97р.–22 068.8 тис.дол.США, на 01.01.98р. – 40 797.5 тис.дол. США, на 01.01.99р. – 59 048.3 тис.дол.США, а на 01.07.99р. – 61 957.8 тис.дол.США.

Інвестиції з Швеції розміщені в таких галузях:

(станом на 01.07.99 (тис.дол.США)

ПРОМИСЛОВІСТЬ 54669.49

в тому числі:

- ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 5994.12
- МAШИНОБУДУВАННЯ І МЕТАЛООБРОБКА
(БЕЗ ПРОМИСЛОВОСТІ МЕДИЧНОЇ ТЕХНІКИ) 8005.56
- ДЕРЕВООБРОБНА І ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ 12866.61
- СКЛЯНА І ФАРФОРО-ФАЯНСОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ 70.50
- ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ 27712.70
- БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП'ЯНА І КОМБІКОРМОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ 20.00
- ПОЛІГРАФІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 100.00

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 1500.00
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО 50.00
ТРАНСПОРТ І ЗВ'ЯЗОК 80.50
в тому числі ТРАНСПОРТ 80.50

ТОРГІВЛЯ І ГРОМАДСЬКЕ ХАРЧУВАННЯ 5477.09

з них:

- ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ 5395.09
- ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ 82.00

ЗАГАЛЬНА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ 78.00
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА
ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 102.72

За даними Ріксбанку Швеції, зареєстрований ними піврічний потік шведських прямих інвестицій в Україну в 1998р. безпосередньо з території Швеції становив 11,9 млн.дол.США. Співпадіння цих даних з інформацією Держкомстату України стосовно росту шведських інвестицій в Україну за перші півроку 1998 р. на таку ж суму є принципово важливим фактором у розвитку інвестиційних стосунків Швеції з Україною, оскільки вперше за останні три роки між Швецією та Україною склалися безпосередні інвестиційні відносини. У 1996 році частка прямих інвестицій, здійснених шведськими інвесторами в економіку України безпосередньо зі Швеції, становила лише 6,5%, у 1997 році вона зросла до 11,3%, а у 1-му півріччі 1998 року – 100%. З огляду на транснаціональний характер діяльності більшості шведських компаній, можливо це і не має великого значення. Разом з тим, цей факт може слугувати свідченням тієї безпосередньої уваги, яку шведські компанії почали надавати Україні. В цьому ж плані доцільно зазначити, що ці інвестиції були зроблені до часу фінансової кризи в Росії.

Важливою характеристикою шведських прямих інвестицій є їхня ”виробнича” спрямованість (більш ніж 92% інвестицій вкладені у підприємства, що випускають товарну продукцію, в т.ч. 42.6% - в українсько-шведські спільні підприємства).

 

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДВОСТОРОНЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Треба зазначити, що товарообіг та економічне співробітництво України і Швеції ще не відповідає потенційним можливостям нашої країни щодо його обсягу. В силу об’єктивних факторів, взаємних інтересів Швеція могла б стати одним з головних пріоритетних партнерів України по торговельно-економічному співробітництву в Західній Європі.

Виходячи з цього, необхідно зосередити увагу шведської сторони на розв’язанні глобальних торовельно-економічних проблем, що існують між Україною та ЄС, без вирішення яких неможливо суттєво змінити стан і подальший розвиток торговельних відносин із Швецією. Насамперед, це:

1. Створення умов для ефективного використання пільг, наданих ЄК Україні в рамках Генералізованої Системи Преференцій. Запропонувати Швеції надати Україні політичну підтримку в питанні змін статусу України у Генералізованій Системі Преференцій ЄС.

2. Підтримка Урядом Швеції врегулювання торговельних спорів, які виникають у зв’язку з застосуванням прелімінарних антидемпінгових заходів ЄК стосовно імпорту в ЄС окремих товарів походженням з України.

3. Підтримка Швецією наміру України щодо приєднання до системи ГАТТ/СОТ.

4. Було б доцільно започаткувати роботу стосовно укладання Угоди про розвиток економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, де буде передбачене положення про створення українсько-шведської міжурядової Комісії з економічного та науково-технічного співробітництва.

5. Участь України у Міжнародному Скандинавському Торговому Центрі (МСТЦ).

6. Вирішення проблем транспортного сполучення.

 

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

На даний час існують наступні перспективні напрямки двостороннього співробітництва:

— у галузі виробництва упаковок для харчових продуктів;
— технології переробки м’ясо-молочної продукції та цукрових буряків;
— технології для очистки підземних вод України від нафтопродуктів та подальше використання цих нафтопродуктів;
— знешкодження пестицидів, термін використання яких вже пройшов;
— утилізація сміття;
— реконструкції виробництва лаків і фарб;
— в галузі спільних телекомунікацій.

Серед перспективних галузей двостороннього торговельно-економічного співробітництва треба відзначити: целюлозно-паперову, деревообробну, металургійну, гірничодобувну та сільське господарство.