Східні торги у Львові – традиції, які не варто втрачати

Вперше задум широкомасштабної виставки виник у середовищі галицького Господарського товариства 29 січня 1847 року, але через відомі революційні події її не було проведено. У 1851 році Львівська ТПП організувала першу промислову виставку, що розташовувалась у районі сучасного парку ім. І.Франка. Виставка нараховувала 650 експонатів. Всі видатки на її проведення взяло на себе місто.

Загальна Державна виставка, що проходила у Львові 5 червня-15 жовтня 1894 року, стала свідченням культурних та економічних досягнень Галичини за 25 років міського самоврядування, наданого Львову у 1870 році. Її відвідало 1 мільйон 150 тис. чоловік – десятикратна кількість тодішнього населення Львова. До входу на виставку було запущено електричний трамвай – один з перших у Європі. Експозиції виставки розміщувались, зокрема, у Палаці Промисловості, який пізніше було розібрано на риштування для будівництва сьогодні усесвітньо відомого львівського Оперного театру у 1897 році. Від яскравого архітектурного спектаклю 1894 року збереглося у значно зміненому вигляді лише 3 будівлі: Палац Мистецтва, Панорама і Вежа.

У 1921 році у місті було започатковано виставку під назвою “Східні Торги”. Найпотужнішими з них були 7-і (1926 рік). Підставою для цього стало створення за ініціативою та під керівництвом Львівської ТПП Громадянського комітету по сприянню Східним торгам. Почали функціонувати рекламна, промислова, торгова, фінансова, пресова секція та секція офіційних прийомів цього комітету. Загальне керівництво комітетом було доручено віце-президенту ЛТПП д-ру Рукеру.

Солідним є склад іноземних учасників виставки. Наприклад, у 1926 році серед них домінувала Австрія – 52 фірми. Інші держави-учасниці розміщувались наступним чином: Німеччина – 41, Франція – 40, Чехословаччина – 23 учасники. Вагомим був внесок фірм із США, Туреччини, Іспанії, Алжиру, Індії.

Львівські торги були надзвичайно успішним загальнодержавним форумом. Це стало наслідком обраного тактичного плану - наголос робився не на кількості іноземних учасників, а на залученні покупців. Їх успіхові сприяло паралельне проведення профільних виставок, зокрема загальнодержавної будівельної виставки.

Відомо, що часто нове - це творчо осмислене минуле. Тому вже кілька років ідея відновлення ярмарки рівня Загальної Державної виставки 1894 року чи дещо пізніших Східних Торгів у Львові виникає щораз частіше як у регіональних органах влади, так і у засобах масової інформації.

Що є найголовнішим у позитивному вирішенні даного питання? Східні Торги виникли тоді, коли мало місце певне покращення стосунків між Польщею та тодішньою радянською Росією. Їх відновлення у Західній Україні сьогодні могло б проходити під гаслом пожвавлення торгових взаємовідносин між Польщею, Росією та Україною. Якщо громада міста Львова змогла організувати подібний захід у важкі 20-і і навіть у кризові 1930-і роки, його відновлення сьогодні слід вважати реальним завданням.

У 1998 році питання відновлення ярмарки міжнародного значення у Львові у ракурсі відродження виставкової функції Верхньої тераси Стрийського парку вже розглядалося на досить високому регіональному рівні, проте мети не було досягнено через відсутність фінансування проекту. Сьогодні виглядає досить проблематичним відновлення Східних торгів у лісопарковій зоні. На обговорення виносяться пропозиції їх розміщення або у районі проспекту В.Чорновола, або у більш віддалених від центральної частини куточках міста. Аргументація стосовно територіальних та деяких інших обмежень є доволі вагомою. Сьогодні необхідно визначатись принаймні по двох основних питаннях: розміщення та фінансування. Є кілька шляхів реалізації проекту: 1) пошук стратегічного іноземного інвестора для будівництва сучасного виставкового центру у місті; 2) муніципальна позика; 3) використання наявних у місті споруд та інфраструктури; 4) залучення кількох середніх та дрібних інвесторів, що реально працюють у регіональній економіці і зацікавлені у створенні ярмарку міжнародного значення. На сьогоднішній день зацікавлення у відновленні потужного виставкового центру у виявляє консульства республіки Польща. Зокрема, торговий консул Міхал Узембло неодноразово наголошував на доцільності активізації цього процесу. Це питання піднімалося під час недавнього візиту до Львова президентів найбільших виставкових центрів Польщі – ярмарок Познані та Кєлєц. Палаті вдалося налагодити взаємовигідне партнерство з Господарською палатою міста Катовіце. ЛТПП запропонувала їй партнерство у реалізації проекту проведення циклу семінарів на тему “Використання польського досвіду по підтримці експорту”, зокрема у веденні виставкової діяльності. Хочеться вірити, що обмін досвідом, детальний аналіз усіх можливих варіантів дозволять вибрати оптимальний шлях у реалізації ідеї створення потужного виставкового центру у Львові.

Можливо, у наших читачів є певні пропозиції щодо вирішення цих проблем.

Просимо скеровувати їх за адресою: 79011, Львів, Стрийський парк, 14 або телефонувати:
98-05-05, 76-46-11, E-mail: zek@lviv.net