Вадим Григорович Сидяченко,
начальник управління міжнародного кредитного співробітництва
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Впровадження фінансових інструментів розвитку експорту в Україні із врахуванням досвіду діяльності Корпорації Страхування Експортного Кредитування Польщі

Однією з особливостей сучасного стану економіки України є те, що внаслідок обмеженого платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, поставки товарів та послуг на експорт стали чи не єдиним засобом розвитку українських підприємств.

У структурі українського експорту основна частка припадає на продукцію чорної металургії (44 відсотки загального обсягу), хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (10 відсотків загального обсягу) а також окремих сировинних ресурсів. При цьому у структурі експорту продукції чорної металургії в останні два роки у кількісному вимірі 45,7 відсотка становили напівфабрикати та брухт чорних металів, а у вартісному - лише 32,9 відсотка. Зростають обсяги експорту залізорудної сировини, зокрема у першому півріччі 2001 р. на 1,4 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року за існуючої тенденції до зниження цін на неї.

Зростають також обсяги експорту продукції хімічної промисловості. Так, якщо у першому півріччі 2000 р. було експортовано продукції неорганічної хімії обсягом 1.43 млн. тонн на суму 311 млн. доларів США, то у першому півріччі 2001 року - вже 1,77 млн. тонн на суму 306 млн. доларів США.

Водночас поставки машин, устаткування та механізмів становлять лише 11 відсотків загального обсягу експорту, що більш як утричі менше рівня, досягнутого на початку 90-х років. Таким чином, розвиток експорту високотехнологічної продукції є значним резервом збільшення експорту. Слід зазначити, що високотехнологічна продукція - найбільш екологічна і найбільш трудомістка, що забезпечує ріст виробництва без додаткового навантаження на екосистему та забезпечить створення додаткових робочих місць.

У 2000 і 2001 році продовжується скорочення експорту послуг, при цьому у його структурі 84 відсотки припадає на транспортні послуги, з яких 80.6 відсотка -- на транзит нафти та газу.

Таким чином, існує нагальна необхідність збільшення обсягів експорту продукції високотехнологічних галузей економіки України (машинобудування, в т.ч. енергетичного та сільськогосподарського, літакобудування, двигунобудування, суднобудування, а також експорту послуг, зокрема - проектування та будівництва нафтогазопроводів, залізниць, ліній електропередач тощо).

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції протягом 2000-2001 pp. розробляє правову базу і організаційні заходи, спрямовані на стимулювання кредитування вітчизняних підприємств-експортерів та збільшення їх конкурентноздатності на зовнішніх ринках шляхом запровадження системи державної підтримки страхування та кредитування експорту.

Необхідність та актуальність впровадження в Україні ефективно діючої системи підтримки вітчизняних підприємств-експортерів з застосуванням механізмів страхового покриття та надання гарантій по експортно-імпортним операціям визначено Угодою про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною (Стаття 67).

Необхідність створення відповідної інфраструктури передбачено також в статті 15 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N959-XII.

У Першочергових заходах Кабінету Міністрів України на Ш і IV квартали 2001 року у розділі VI ''Інтеграція до світової економіки" (пункт 132) також поставлене завдання щодо створення засад такої системи.

Протягом 1992-98 pp. Україна, залучаючи у невиправдано великих обсягах іноземні кредити під гарантії Уряду (заборгованість юридичних осіб-резидентів України перед державним бюджетом на 01.08.2001 року складала 1,193 млрд. дол. США), фактично інвестувала іноземних експортерів та їх кредитно-фінансові установи. В той же час, українські експортери майже не підтримувались державою ні законодавчо, ні фінансово. З метою подолання зазначеної негативної тенденції Міністерство економіки планує структурні зміни переспрямування фінансових потоків на підтримку вітчизняних підприємств-експортерів.

Враховуючи значний технічний та науковий потенціал нашої країни а також сталий поступальний розвиток вітчизняної кредитно-фінансової системи, настав час. коли Україна спроможна забезпечити вихід власної продукції та послуг на нові ринки збуту шляхом застосування сучасних ефективних фінансових інструментів стимулювання вітчизняного експорту.

Таким чином, вектор міжнародного фінансово-кредитного та економічного співробітництва змінюється від залучення іноземних експортних кредитів до розвитку вітчизняного експортного потенціалу шляхом запровадження механізму кредитування нерезидентів комерційними банками України , під зобов'язання придбання ними товарів українських виробників та державної підтримки кредитування національного виробника за рахунок страхування політичних і довгострокових комерційних ризиків українських експортерів.

В Україні розробка зазначеної системи здійснюється на виконання доручення Президента України від 11 липня 2000 р. № 1-14/834.

Кабінет Міністрів своїм дорученням від 03.10.2000 р. №12204/2 затвердив План заходів щодо впровадження системи страхування та гарантування зовнішньоекономічних операцій (додається). На Міністерство економіки України, при реалізації цих заходів, покладена координація дій центральних органів виконавчої влади щодо впровадження в Україні системи страхування комерційних та політичних ризиків, пов'язаних з експортними операціями українських підприємств.

Світовий досвід державної підтримки фінансування та страхування експорту

Ефективність міжнародної торгівлі у більш, ніж 70 країнах світу, забезпечена державною підтримкою фінансування та страхування експортних операцій, яка здійснюється через Експортні Кредитні Агентства або ЕКА (Export Credit Agencies - EСA). ЕКА - це окремі страхові агентства, банки або департаменти міністерств, які реалізують державну політику підтримки експорту шляхом здійснення страхування експортних політичних і комерційних ризиків та надання гарантій з метою забезпечення конкурентноспроможних умов просування продукції/послуг своїх фірм на міжнародні ринки та стимулюють і забезпечують гарантії інвестицій за кордон. В усіх країнах-членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР або OECD-англ.) існують спеціальні закони щодо державної підтримки кредитування і страхування експорту. Відповідні Директиви функціонують і в Європейському Союзі.

На сьогоднішній день ЕКА функціонують у всіх країнах Східної Європи і Прибалтики, а також в більшості країн СНД. Найбільш відомі в світі ЕКА - французьке агентство КОФАС та німецьке страхове товариство ГЕРМЕС. У Росії у 1998 році створене державне кредитно-страхове агентство Росексімгарант.

Мінекономіки України через Торговельно-економічні місії України протягом 2000-2001 років встановило прямі ділові стосунки з кредитними агентствами Німеччини (ГЕРМЕС), Польщі (КУКЕ), Італії (САЧЕ), Чехії (ЄЕАП), Іспанії (СЕСЕ), Росії (Росексімгарант), Угорщини (МЕХІБ), Ізраїлю (ІФТРІК).

Україна залишається чи не єдиною країною у Східній Європі, яка не має належних механізмів державної підтримки страхування та фінансування експорту.

При цьому вітчизняні підприємства-експортери разом із щорічним збільшенням виробництва експортоорієнтованої продукції все більше почувають складність і нерівноправність у конкурентній боротьбі на міжнародних ринках товарів та послуг. Однією з ключових причин, яка негативно впливає на розвиток експорту та просування товарів і послуг українських підприємств на міжнародні ринки, є нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту, насамперед, системи фінансування та страхування експортно-імпортних операцій та гарантування розрахунків за поставлені товари, а також недостатність дієвих механізмів державної підтримки фінансування та страхування експортних операцій вітчизняних підприємств. У таких умовах іноземні конкуренти мають переваги перед українськими виробниками на світовому ринку за рахунок дешевих кредитів, компенсованих своїми державами через ЕКА та захист від політичних і, частково, комерційних ризиків.

Механізм державного страхування експортних ризиків є елементом єдиної системи фінансової підтримки експорту. Система фінансової підтримки з боку держави створена у всіх країнах, що експортують продукцію високого ступеня переробки і оформлюється у національній системі страхування та кредитування експорту. Національні системи страхування та кредитування експорту промислово розвинутих країн у сучасному вигляді фактично сформувалися на початку 80-х років. Система фінансової підтримки експорту базується на пільговому кредитуванні та страхуванні політичних і комерційних ризиків банків-кредиторів.

Системи фінансової підтримки експорту забезпечують умови стрімкого зростання обсягів експорту. При цьому, міжнародна практика свідчить, що чим нижче рівень конкурентоспроможності продукції, тим більшою має бути державна підтримка експортного страхування та кредитування. Країни, які не мають подібної системи знаходяться у невигідному становищі, оскільки відсутність зазначеної системи стримує просування їх товарів на зовнішні ринки та знижує конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва.

Шляхи створення системи страхування кредитування експорту в Україні.

Для запровадження зазначеної системи Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України спільно Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ України, Національним банком України та Державним експортно-імпортним банком України розроблено проект Закону України "Про державну підтримку страхування та кредитування експорту".

Основними цілями і завданнями прийняття Закону є:

1. поліпшення інвестиційного клімату та кредитного рейтингу держави;
2. зростання експорту перш за все високотехнологічних товарів вітчизняних виробників і забезпечення позитивного сальдо торгівельного балансу;
3. підтримка стабільності вітчизняної банківської системи;
4. покращання доступу до обігового капіталу та його здешевлення;
5. підвищення рівня зайнятості населення України та створення нових робочих місць;
6. сприяння конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринків і, зокрема, у міжнародних тендерах;
7. впровадження сучасних фінансово-кредитних технологій у зовнішній торгівлі та механізмів державної підтримки експорту;
8. захист від ризику неплатежів та фінансових втрат під час форс мажорних подій.

Зазначений проект закону передбачає, що державна політика підтримки страхування та кредитування експорту здійснюється за такими напрямами:

1. формування інфраструктури для забезпечення реалізації державної політики підтримки страхування та кредитування експорту(створення Українського агентства страхування експорту);
2. запровадження системи підтримки українських товаровиробників шляхом встановлення режиму спеціального кредитування, який передбачає за
3. рахунок Державного бюджету України часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами, що надаються українським товаровиробникам для
4. здійснення експортних операцій або іноземним покупцям під зобов'язання придбання ними українських товарів;
5. запровадження системи страхування експортних кредитів від комерційних та некомерційних ризиків;
6. запровадження системи гарантування незмінності пропозицій українських підприємств при участі у тендерах за кордоном.

В результаті запровадження механізмів страхової та фінансової підтримки експортерів очікується:

1. збільшення обсягів експорту, особливо капіталоємкої продукції з високою доданою вартістю;
2. стимулювання українськими комерційними банками довгострокового передекспортного кредитування продукції з високою доданою вартістю за рахунок часткової компенсації вартості кредитних ресурсів з боку держави; Розширення можливостей вітчизняних підприємств щодо участі у міжнародних тендерах та отримання переваги над конкурентами завдяки створенню рівних стартових умов при більш низькій собівартості української продукції;
3. підвищення конкурентоспроможності української продукції та послуг за рахунок можливості продажу товарів з відстрочкою платежу із забезпеченням з боку ЕКА захисту від політичних і, частково, комерційних ризиків;
4. стимулювання залучення інвестицій у експортоорієнтоване виробництво в Україні, в тому числі створення спільних підприємств з іноземними фірмами для реалізації продукції на ринках третіх країн.

Внаслідок таких зрушень мають відбутися макроекономічні зміни, пов'язані з поліпшенням структури платіжного балансу, покращанням інвестиційного клімату та суттєвого підвищення кредитного рейтингу України.

Співпраця українських і польських інституцій з метою залучення польського досвіду фінансової підтримки експортерів.

З метою використання польського досвіду державної фінансової підтримки експортерів та на виконання домовленостей, досягнутих під час 4 Українсько-Польського економічного Форуму за участю Президентів України та Республіки Польща в м. Дніпропетровську (3-4 червня 2001 року), в рамках програми PAUCI підготовлено спільний проект "Залучення польського досвіду страхування експортних кредитів від політичних та комерційних ризиків".

Консультантами проекту є Корпорація страхування експортних кредитів Республіки Польща (КУКЕ) та з українського боку Всеукраїнський благодійний фонд "Громадянська енергія". Проект розробляється за ініціативою Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Метою проекту має стати розробка Концепції створення системи страхування експортних кредитів в Україні з урахуванням польського досвіду та особливостей структури і стратегії розвитку українського експорту.

Розроблені пропозиції будуть адресовані як фахівцям українських комерційних банків, так і депутатам Верховної Ради України, які будуть приймати рішення про утворення такої системи під час розгляду проекту закону України "Про державну підтримку страхування і кредитування експорту".

У ході проекту передбачається надання з боку KUKE консультативної допомоги українським державним органам при розробці нормативної бази страхування експортних кредитів.

Зазначений проект сприятиме прискоренню впровадження в Україні ефективної системи страхування та кредитування експортно-імпортних операцій, яка забезпечить розвиток фінансового співробітництва між українськими і польськими комерційними банками та підприємствами-експортерами, а також дозволить розширити можливості доступу українських підприємств до міжнародних товарних ринків, стимулюватиме інвестиції у експортоспроможне виробництво, в тому числі на основі створення спільних українсько-польських підприємств для реалізації продукції на ринках України. Польщі та третіх країн.

У свою чергу це суттєво вплине на удосконалення зовнішньоекономічної діяльності України та прискорить адаптацію її економічних, правових та інституціональних структур до міжнародних стандартів, зокрема стандартів Світової Організації Торгівлі (СОТ) та ЄС, а також до сучасних світових фінансово-кредитних технологій у зовнішній торгівлі.

Польський досвід.

Одним із основних фінансових інструментів системи підтримки польського експорту є страхування експортних угод Корпорацією страхування експортних кредитів (KUKE), які охоплюють страхування кредитів, що отримані на реалізацію експортних угод (кредит постачальника або кредит для покупця польських товарів). Однак це не відноситься до експортних угод, які реалізуються без кредитування.

У міжнародній торгівельній практиці стандартним є продаж несировинних товарів в кредит або з відстрочкою платежу (30-90днів); таким чином фінансується 80% експорту несировинних товарів. Однак, для польського експорту, як і для українського, характерними, перш за все, є угоди за умовами, при яких розрахунок проводиться готівкою з короткостроковим платежем.

Міністерство фінансів проаналізувало масштаб кредитування польського експорту банками у 1997-1998 рр. шляхом анкетування. Анкети були розіслані 79 банкам. Участь у фінансуванні експорту брало 27 банків, хоча кредити на ці цілі у банківській статистиці не враховуються. За оцінкою банків, їх об'єм складає 2,3 млрд. злотих у 1997 р. та 3,1 млрд. - у 1998 р.

Визначено, що системою кредитування було охоплено тільки 2,7% експорту у 1997 р. та 3,1% у 1998 р. Більше, ніж половину кредитів на фінансування експорту було застраховано в KUKE ( у 1997 р. - 53%, у 1998 р. - 60%). Цей показник незначною мірою відрізняється від показників аналогічних міжнародних організацій. Наприклад, Гермес (ФРН) у 1998 р. застрахував 3,2% німецького експорту, в той час, як KUKE - 1,85 % польського.

У минулому році було значно розширено повноваження KUKE в рамках гарантованого державою страхування експортних контрактів. Рада Міністрів Республіки Польща (РП) дозволила KUKE страхувати експортні контракти від ризику неторговельного характеру ( тобто неторговельного ризику), якщо контракт укладений на умовах кредиту до одного року. Це дозволяє збільшити масштаб страхування короткострокових контрактів на "складних" для польських експортерів східних ринках.

У вересні 1999 р. Рада Міністрів Польщі затвердила "Стратегію діяльності KUKE на 1999-2000 рр.", згідно з якою прийматимуться нові заходи по страхуванню (в тому числі страхові гарантії). Зараз готуються зміни до чинного закону.

Для малих та середніх підприємств (МСП) корпорація запровадила так званий європоліс, який дає можливість швидко застрахувати експортну угоду ціна якої не більше 6 0THC..U.SD.

Система субсидій експортних кредитів (відповідний закон прийнятий у 1995 р.), яка діє в наш час, передбачає доплату при затвердженні відсотків по кредитах на основі ставки, яка змінюється та яка є актуальною в даний момент на ринку. Верхня межа доплат складає 0,2% з корекцією на банківську маржу. Лише 29% експортерів, опитаних Міністерством економіки РП, були знайомі з методом доплат.

У Польщі продовжується робота щодо підготовки впровадження нової методики встановлення відсотків за експортними кредитами на основі ставки CIRR (Commercial Interest Reference Rate). Мета його введення в польську економіку - збільшити експорт шляхом створення для польських експортерів рівних умов конкуренції на міжнародних ринках, таких, які мають експортери з інших країн. Відсоткова ставка буде постійною протягом всього періоду надання кредиту для інвестиційних товарів ( як для постачальника, так і для покупця польських товарів). Якщо ця ставка буде вищою за ринкову, різниця банку, який надає кредит, повинна бути відшкодована із бюджету, а якщо нижчою, то складе доходи бюджету. Іншою формою підтримки експорту є надання системної допомоги. Експерти відзначають необхідність відновлення та розвиток таких ринків для польського експорту, з якими ще існують економічні зв'язки, а також формування нових (наприклад, в країнах СНД, Китаї, Індії). Уряд готовий підтримувати такі ініціативи шляхом надання пов'язаних кредитів. В бюджеті на 2000 р. на дані цілі передбачені фінансові залучення у сумі 970 млн. злотих, їх використання є можливим при укладанні міжнародних угод. Існує також можливість надання кредитів і позичок урядам інших країн на фінансування експорту товарів та послуг із РП. Такого типу кредити Польща надала В'єтнаму та Ємену, тривають переговори з Китаєм. В наш час розробляються основні напрямки активної політики уряду в цій сфері при співробітництві з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та Міністерством закордонних справ. Методи, які використовуються у Польщі по підтримці експорту, відповідають стандартам ОЕСР.

Закон, прийнятий у 1997 р., передбачає також можливість надання підтримки у формі поруки або гарантії Держказначейства для повернення кредитів, які отримані, перш за все, на фінансування інвестиційних проектів, які сприяють зростанню експорту товарів та послуг. Цей закон передбачає надання доручень та гарантій для повернення кредитів, отриманих на фінансування купівлі матеріалів та готових виробів для реалізації проектів по виробництву продукції інвестиційного характеру на експорт у сумі більше, ніж 10 млн. євро за одиницю і з виробничим періодом понад 6 місяців. Оскільки цьому критерію не відповідало багато виробників продукції високого ступеня переробки, урядом внесено зміну в цей закон, яка передбачає відмову від визначення терміну періоду виробництва та встановлення ліміту вартості не за одиницю, а по контракту.

Існує також можливість поруки по кредитах для МСП через спеціальну кредитну лінію державного Крайового Банку. На даний час такі поруки були видані на кредити, загальна сума яких становила біля 100 млн. злотих (25 млн. USD).

Інші приклади польського досвіду підтримки національного експорту.

У 1999 р. з метою підтримки та просування експорту в державному бюджеті країни для Міністерства економіки РП було виділено 46,75 млн. злотих (11,5 млн. ), а у 2000 р. -79,75 млн. злотих ( 20 млн. USD ).

Фінансова підтримка участі польських підприємств у ярмарках та виставках закордоном є важливим фактором у заохоченні експорту. Міністерство економіки Польщі розробило нові правила відшкодування збитків польських фірм у зв'язку з їх участю у міжнародних виставках та ярмарках. Згідно з цими правилами, порядок компенсації зазначених витрат вперше встановлюється на період не одного року, а на трьохрічний термін (2000-2002 рр.), що дозволяє національним підприємствам ґрунтовно підготуватися до участі у ярмарках, які проводяться за кордоном. Тому зараз вони завчасно інформуються про величину можливої фінансової підтримки з боку держави, та з найбільш перспективних світових ринків, вихід на які, на думку Міністерства економіки РП, має стратегічне значення для Польщі.

Порядок виділення компенсаційних коштів є наступним.

Передбачається прискорення процесу отримання державних дотацій. Для подачі заявки на доплату фірмам надається один місяць, при цьому протягом наступного місяця Міністерство економіки РП зобов'язується розглянути заявку підприємства і перерахувати на його рахунок належну суму. Таким чином, весь процес займе два , а не чотири місяці, як це було раніше.

Визначення розмірів можливих доплат за участь у виставкових заходах, які включені за порядком їх важливості у три спеціальні списки ( А,В,С), буде здійснюватись не у відсотках , а в залежності від величини завданих у зв'язку з цим витрат, як рекомендовано Національною господарською палатою та Федерацією організаторів міжнародних ярмарок - на основі встановлених на кожен рік двох договірних ставок, які направляються на відшкодування витрат, 1 кв. м. площі, який використовується для виставки. Доплата малим та середнім підприємствам проводитиметься за найвищою ставкою, а решті - за нижчою. Завдяки такій методиці будь-яка фірма без труднощів може вирахувати розмір належної їй компенсації, помноживши тариф за 1 кв. м. на площу виставкового стенда. Разом з цим сума доплат повинна не перебільшувати встановлених для кожної з трьох груп виставкових заходів лімітів.

Одна й та сама фірма протягом року може розраховувати тільки на три такі доплати за участь у ярмарках, незалежно від того, в якому із трьох переліків вона зазначається. Ця умова запроваджується для того, щоб система компенсаційних витрат могла охопити якомога більше підприємств.

Як і в державах ЄС, розмір доплат буде обчислюватись за спаданням. Це означає, що в перший рік участі в одному й тому самому виставковому заході фірма отримує 100% від передбаченої суми, на наступний рік - на 25% менше , а на третій - на 50% менше. Такий порядок складається тому, що фірма, яка бере участь декілька років підряд в одній і тій самій виставці, встановлює ділові стосунки , укладає контракти та зміцнює свої позиції на світовому ринку , тобто менше потребує державної допомоги, ніж підприємства, які вперше організовують свої презентації закордоном.

Змінюється порядок формування списків ярмарок; тепер при їх складанні враховуються такі критерії: стратегічні інтереси польської економіки, динаміка експорту в конкретні держави, темпи їх економічного розвитку, географічні та галузеві пріоритети, рекомендації торгово-економічних відділів посольств РП закордоном, зацікавленість польських фірм в участі у міжнародних виставках а також думки відповідних органів господарського самоуправління та Федерації організаторів міжнародних ярмарок та виставок.